купить семена ячменя http://www.semenaonline.com.ua Найбільш поширеною в Україні для приготування силосу була, і є кукуру­дза. Частка кукурудзяного силосу в загальному використанні об'ємистих кормів складає на сьогодні більше 40 % корм. од. У 100 кг силосу міститься 0,18-0,22 корм. од. і 1,3-1,8 кг перетрав­ного протеїну. За поживністю корму 1 га кукурудзи дає близько 6 тис. кормо­вих одиниць і до 300 кг перетравного протешу, значно перевищуючи цін­ність інших зернових культур.Заготівля силосу залежить від цілої низки факторів, правильне управління якими є гарантом його якості.Одержання високого врожаю та якість кукурудзяного силосу зале­жить від оптимальних строків зби­рання. Залежно від того, в якій фазі стиглості зерна збирають кукурудзу, її зелена маса значно різниться за вмістом сухої речовини, фізичними якостями, хімічним складом і пожив­ністюМолодші рослини містять більше води і водорозчинних вуглеводів. Із достиганням кукурудзи вологість рос­лин знижується і більша частина цукру перетворюється на крохмаль. Найбільш якісний за поживністю та поїданням силос одержують при збиранні кукурудзи в кінці молочно-воскової і восковій стиглості зерна, коли вологість зеленої маси становить 65-75 % за достатньої кількості цукрів для утворення молочної кислоти, а вро­жай сухої речовини - 80-90 %. Силос помірно-кислий з рН 4,1-4,3, а втрати сухої речовини не перевищують 10 %. Єдиний недолік - відносно низький вміст протеїну, що можна збалансува­ти за рахунок бобових культур. При збиранні кукурудзи в більш ранні фази росту і розвитку втрати поживних речовин бувають значнимияк за рахунок недобору врожаю, так і під час силосування. За даними Інсти­туту кормів УААН, втрати сухої речо­вини під час силосування кукурудзи в молочній стиглості становили 17 %, молочно-восковій - 14,1, восковій -11%. У дослідах Інституту зернового господарства УААН кукурудза ранніх фаз стиглості містить до 4 % цукру, при бродінні якого утворюється надмірна кількість органічних кислот. Крім того, кукурудза з підвищеною вологістю втрачає багато білків, вуглеводів, ор­ганічних кислот, каротину, хлорофілу, макро- та мікроелементів. Втрата цу­кру і кислот, особливо молочної. Пору­шує процеси бродіння, створює умови для розвитку гнильної і маслянокислої мікрофлори, погіршує якість силосу. На початку молочно-воскової сти­глості зерна вологість кукурудзи ста­новить 70-74 %, втрати сухої речовини збільшуються до 12-13 % і силос під­кислюється. Надлишок води перекис­лює силос і збільшує втрати до 16-20 %. Частина сухих речовин (близько 5 %) втрачається, витікаючи з соком. Одним із шляхів регулювання воло­гості сировини з підвищеним вмістом вологи є попереднє підв'ялення зеле­ної маси, додавання сухих подріблених кормів, що майже в два рази зменшує втрати поживних речовин і знижує кислотність силосу. Співвідношення між культурами з підвищеною вологіс­тю та грубими кормами визначається за квадратом Пірсона.Збирання урожаю доцільно про­водити при наявності вологи в стеблі 65...70%. У разі силосування більш сухої сировини будуть створюватись умови для повітряних ям, які змінімалізують анаеробне силосування й підсилюють аеробне бродіння. Крім того, сухі ядра зерна сприяють роз­витку тенденції меншої перетравнос­ті корму.